Головна » » ОСТРІВ І МАТЕРИК.
10.35.27

ОСТРІВ І МАТЕРИК.

ОСТРІВ І МАТЕРИК.

Де б не відбувалися наші зустрічі — в міністерському офісі чи в студії телевізійної компанії, на комп'ютерній фірмі чи в газетно-видавничому центрі, в Академії наук Сініка чи в Урядовому інформаційному бюро,— скрізь, як правило, розмова завершувалася вболіванням за завтрашній день Тайваню, турботою наших господарів про налагодження добрих взаємовідносин з могутнім сусідом — Китайською Народною Республікою. Це зрозуміло. Півстоліття тому розвиток материкового Китаю і острівного Тайваню пішов різними, а точніше протилежними шляхами — в політиці, економіці, в демократизації суспільства. За цей час поглиблювалися розходження в політичній сфері і, навпаки, здійснювався поступовий процес інтегрування в економічних стосунках, торговельних зв'язках. Тому проблеми, які породжує взаємодія двох сторін Тайванської протоки, а тим більше природне прагнення до об'єднання двох частин Китаю — материка і острова — не мають простих рішень.

Де нам найперше допоможуть зрозуміти тугий вузол проблем, пов'язаних з об'єднанням Тайваню і материкового Китаю? Певна річ, у Комітеті в справах материкового Китаю. Тому наш наступний маршрут на тайбейську вулицю Чжун-Сяо Західну.

Наш співбесідник У Анча на пост через Протоку давно, але проблема взаємин Тайваню і материкового Китаю не є для нього новою, ще непізнаною. Він вісім разів був на материку, його наукові інтереси якраз і лежать у сфері взаємостосунків двох частин Китаю, він — автор кількох книжок з цих складних проблем. Тому розмова наша була і ґрунтовною, і відвертою.

Запитання. Острів Тайвань і материковий Китай розділяє Тайванська протока завширшки по прямій усього 160 кілометрів. Значно більша віддаль між островом і материком у відмінностях їхніх політичних устроїв, ідеологічних систем, економічних курсів, у рівнях соціальних досягнень. Тому при природному прагненні китайців по обидві сторони Протоки до об'єднанні підходи до осмислення і постановки проблеми об'єднання, її практичного вирішення у Тайваню і континентального Китаю у ряді принципових моментів різняться, вимагають часу і терпіння у їх розв'язанні. Викладіть, будь ласка, більш детально позицію Тайваню у справі історичного об'єднання двох частин Китаю.

Відповідь. Справді, політична дистанція між Тайванем і КНР набагато більша, ніж територіальна. Тайванська протока поділяє Китай на два суспільства із своїми політичним устроєм, економічною системою і соціальним ладом.

Проте в останні десятиріччя колишнє взаємне непорозуміння між островом і материком почало змінюватися дедалі більшим потягом до мирного об'єднання. Притому без ознак однобічного поглинання, поспішних або примусових дій. Ще в 1983 році лідер китайських комуністів Ден Сяо-пін заявив: «Мирне об'єднання стало виявленням, спільним для Гоміньдану і КПК». Тайбей також підтвердив свою схильність до шляху мирного, еволюційного об'єднання Китаю. Китайська Національна партія (Гоміньдан) виступила з конкретною заявою «Про необхідність об'єднання Китаю на основі Трьох народних принципів доктора Сунь Ят-сена».

Так, фактично обидві сторони своїми заявами започаткували шлях мирного об'єднання за принципом «одного Китаю», який набув широкого оприлюднення, але, як виявилося, трактування гасла «одного Китаю» з протилежних сторін Тайванської протоки різнилося, і відмінність ця була принциповою.

КНР стоїть на тому, що існує лише «один Китай» і Тайвань — частина цього Китаю, а уряд Китайської Народної Республіки є єдиним законним урядом, який представляє весь Китай. При цьому принцип «одного Китаю» практично має реалізуватися через формулу «Одна держава — два лади». Це означає, як запевняє Пекін, що Тайвань перетвориться на особливий адміністративний район, де здійснюватиметься чинне законодавство і правосуддя, на острів із материка не будуть посилатися ні військовий, ні адміністративний персонал.

  Але Китайська Республіка вважає, що коли при обіцяному Тайваню «високому рівні самоуправління» на острів поширюватимуться дія Конституції Китайської Народної Республіки і розпорядження пекінського центрального уряду, то фактичний суверенітет Тайваню неодмінно буде обмежено, а саму ідею державності Тайваню внаслідок цього буде поставлено під сумнів. При такому трактуванні принципу «одного Китаю» Тайвань втратить свої напрацьовані позиції й широкі зв'язки на міжнародній арені, оскільки Тайвань уже виступатиме лише як провінція Китаю на чолі з місцевим урядом.

Позиція Тайваню полягає в тому, що «один Китай» — це Китай як історична, культурна, географічна і етнічна спільність. В той же час на території цього Китаю існують два політичних суб'єкти — КНР на материкові і КР на Тайвані. Такою є політична реальність. Саме з повного розуміння її й треба виходити, шукаючи шляхи мирного об'єднання Китаю.

Источник курсы английского.

Спонсор статьи: ремонт фотоаппаратов canon, загранпаспорт киев.

Категорія: Прочее | Переглядів: 630 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar